Оскільки хвощ польовий є дуже розповсюдженим бур'яном, він зустрічається на узліссях луків, уздовж канав, на насипах, на занедбаних полях, особливо якщо ґрунт вологий і суглинистий.

Хвощ збирають ранньою весною (березень і квітень), коли стебла надзвичайно зелені та свіжі. Збирають лише безплідні зелені рослини, обрізаючи їх трохи над землею, зв’язуючи в пучки та висушуючи на повітрі, поки бічні гілки не почнуть легко ламатися.

В якості основних лікарських речовин він містить кремнієву кислоту (до 10 %), флавоноїди та сапоніни. У народній медицині хвощ польовий здавна застосовується для лікування туберкульозу поряд із пневмонією. Він також використовується для лікування інших захворювань, таких як інфекції сечовивідних шляхів, запалення сечовивідних шляхів, запалення сечового міхура, сечокам’яна хвороба та сечовий міхур, а також застосовується при набряках (набряках ніг) завдяки м’якому діуретичному ефекту.

За цей ефект найбільше відповідають флавоноїди та похідні кавової та гідроксикоричної кислоти. Сьогодні його також використовують для лікування остеопорозу, захворювання сучасного віку, у поєднанні з рослинами, багатими кальцієм (насіння кунжуту та ріжкового дерева).

Препарати рослини у вигляді компресів цілюще впливають на загоєння невеликих ран, але їх також використовують для догляду за шкірою.

Приймання хвощу в будь-якій формі не викликає жодних негативних наслідків. Люди, які мають проблеми з важким ураженням нирок, повинні бути обережними.

Також існує небезпека під час збирання врожаю, бо можна переплутати хвощ та Equisetum plaustre - отруйний вид, що містить алкалоїди палустрин та спермідин.