Вапнування проводиться, коли на полях немає посівів, найкраще робити це під час оранки стерні. Коли вапно заорюється, залишається достатньо часу для його розкладання та змішування з ґрунтом до весни, коли відбудеться посів. Найкращий час для здійснення цього заходу - коли ґрунт сухий, зазвичай це відбувається після збору врожаю. Вапно потрібно повністю розмішати в орному шарі якомога глибше, щоб воно було близько до коренів. Залежно від значення рН ґрунту, визначеного хімічним аналізом, рекомендується кількість 1-4 т/га. При нижчому рН необхідно застосовувати більшу кількість вапна. Після процедури необхідно окремо вносити органічні та мінеральні добрива, багаті фосфором та мікроелементами. При вирощуванні багаторічних культур вапнування проводять перед меліоративними підживленнями органічними добривами з обов’язковою оранкою після розкидання на поверхні. Після процедури вапнування та органічного збагачення відбувається мінерально-меліоративне. Найкраще проводити вапнування за два роки до посадки, а через рік після нього застосовують меліоративні підживлення мінеральними добривами. У рідних садах та виноградниках збагачення землі вапном оптимально проводити в період спокою вегетації, тобто взимку або ранньою весною. Корекцію рН ґрунту зазвичай повторюють протягом 3-4 років, оскільки не бажано протягом одного сезону приводити реакцію ґрунту до оптимальної для конкретної культури. При застосуванні великих кількостей вапна відбувається раптова зміна біолого-фізико-хімічних властивостей ґрунту, що може спричинити потребу в деяких інших коригувальних заходах. В інтенсивному виробництві сільськогосподарських культур, де використовують високопродуктивні сорти і гібриди та роблять внесення мінеральних добрив, бажано отримати високі врожаї високої якості, тому вапнування стало незамінною фазою підживлення з застосуванням агротехніки.