Кріп городній чи пахучий (Anethum graveolens L.) — це трав’яниста рослина із сімейства Apiaceae, яку найчастіше культивують заради її листя. Це дуже ароматична рослина з вертикально розгалуженими стеблами, дрібними, м’якими та волокнистими листками, розташованими у відкритому синьо-зеленому конусі.

Листя мають смак, подібний до поєднання анісу, первоцвіту та селери з м’яким кінцевим ароматом лимона. Рослина дає жовті квіти у формі щита, діаметр яких може бути до 16 см. Кріп може виростати до 1,5 метри заввишки та є однорічною рослиною, яка живе лише один вегетаційний період.

Історія спецій

Спеція родом зі східного Середземномор’я та західної Азії, перші записи про кріп були в єгипетських медичних текстах приблизно три тисячі років тому.

У I столітті нашої ери в Римі кріп вважався символом щастя. Стародавні єгиптяни використовували його для захисту від відьом та як афродизіак, тоді як для греків він означав багатство.

Багато культур вирощували кріп через цілющі властивості, особливо завдяки здатності заспокоювати болі в животі, про що згадується навіть у Біблії. У Середньовіччі християни-католики дарували насіння прянощів своїм дітям, перебуваючи в церкві, як засіб для придушення апетиту. Сучасна наука визнає кріп освіжувачем дихання та рослиною, що здатна стимулювати вироблення молока в жінок, які годують груддю, а також полегшує кольки.

Харчові цінності спеції кропу

Користь цієї спеції для здоров’я пов’язана з її органічними сполуками, вітамінами та мінералами. Оскільки, до складу кропу входять монотерпени, такі як: лімонен, карвон та анетофуран, а також флавоноїди віценін та кемпферол. Що стосується вітамінів і мінералів, то в спеціях є значна кількість вітамінів А і С, а також сліди фолатів, заліза та марганцю.