Китайський гіркий гарбуз, або момордика чи гірка диня — одна з рослин, популярність якої була виправдана численними науковими дослідженнями. Вона була природним чином поширена в районі Індії, звідки розповсюдилась по всьому світу. Сьогодні момордику вирощують у тропічних та субтропічних районах більшої частини Азії, Центральної Америки та деяких частин Африки, від низин до 1000 м над рівнем моря. Десь вона вважається різновидом бур’янів. В Європу момордика була занесена на початку 18 століття.

Можна використовувати всю рослину (квіти, листя, молоді пагони та коріння), але зазвичай використовують її плоди. Вони мають надзвичайно гіркий смак, їх їдять, коли вони ще молоді та зелені. Потім вони стають хрусткі, їх їдять разом із скоринкою сирими, вареними або маринованими. Насіння багате олією, з них можна отримувати їстівну рослинну олію. Листя можна використовувати як варені овочі.

Плоди момордики містять велику кількість вітамінів С, А, Е, В1, В2, В3 і В9, багаті калієм, кальцієм, цинком, магнієм, фосфором і залізом, а також харчовими волокнами. Дослідження підтвердили ефективність традиційного використання гіркої дині для зниження рівня глюкози в крові та її використання при лікуванні діабету.

Дослідження також показали, що гіркий сік дині вбиває клітини раку підшлункової залози. Активні інгредієнти соку момордики перешкоджають метаболізму глюкози в ракових клітинах і позбавляють їх необхідного цукру.

Протягом століть гірку диню використовують у традиційній індійській медицині. Плоди також є основним продуктом деяких азіатських кухонь. Нещодавно виявили, що екстракт гіркої дині ефективно запобігає росту та поширенню ракових пухлин.

Лабораторні тести показали, що екстракт зупиняє розмноження цих клітин. Припускають, що він може бути ефективним у запобіганні розповсюдженню раку.

У подальших експериментах дослідники виявили, що рослинний екстракт зміг зменшити частоту раку язика. Тож у дослідженні спробували з’ясувати, що може дати гірким сполукам дині перевагу проти р