Кунжут, сезам або кунджуд (Sesamum indicum L.), — це культура тропічних і субтропічних районів. Серед насіння олійних культур насіння кунжуту має найбільший вміст олії: від 50 до 60%. Насіння містить близько 20% білка та 18% вуглеводів, важливих мінералів та вітамінів. Застосовується в переробній промисловості та для виробництва маргарину. Кунжут має короткий період вегетації, тому його можна успішно вирощувати як проміжний посів, що дозволяє краще використовувати ґрунт і отримувати вищі врожаї. Це хороша попередня культура для більшості інших сільськогосподарських культур, оскільки він дозріває раніше, не залишає великих рослинних решток, не має спільних хвороб і шкідників з більшістю інших культур, а при хорошій агротехніці ґрунт залишається чистим від бур’янів і родючим. Морфологічні властивості Кунжут має веретеноподібну кореневу систему, менш розвинену і з менш потужним всмоктуванням. Стебло заввишки до 1,5 м, квадратне або восьмикутне в перерізі, зазвичай покрите волосками. Лист має довгу ніжку, видовжений і цілий черешок, порослий волосками. Квітки розвиваються в пазухах листя, від рожевого до фіолетового кольору. Цвітіння може тривати більше місяця. Плід — сагайдак довжиною близько 3 см, круглий біля основи, сплющений знизу, кінчик закінчується колоском. На одній рослині може бути від 50 до 100 плодів. У коконі розвивається 50 і більше насінин яйцеподібної або еліптичної форми. Вага 1000 насінин становить близько 3 г, а маса гектолітра — близько 60 кг.