Неодмінною прикрасою літніх пейзажів, особливо узбережжя, є олеандр. Цей рід представлений лише одним-двома видами вічнозелених чагарників, природним середовищем існування яких є Східна Африка та Південно-Західна Азія. У них привабливі яскраво забарвлені лійкоподібні квіти, які зібрані групами. Плоди - боби. Квітки можуть бути простими або наповненими, і залежно від сорту їхній колір варіює від білого, жовтого, червоного, рожевого до персикового. Має вузьке (загострене) шкірясте листя. Олеандр часто можна побачити в садах, особливо в Середземномор'ї. Усі види олеандрів дуже отруйні, і всі частини рослини мають дуже гіркий смак. Їх вирощують на абсолютно сонячних, захищених від протягів місцях, у добре дренованому ґрунті. Вони добре переносять посуху, але краще ростуть у місцях, багатих на воду. У холодному кліматі їх найчастіше вирощують у горщиках, а взимку тримають у теплицях і неопалюваних приміщеннях. Заввишки олеандр досягає майже 4 м, у діаметрі - майже 3 м. Найчастіше використовується як живопліт, але також висаджується групами. Якщо олеандр занадто розростається в ширину і висоту, його можна обрізати навесні. До ґрунту рослина не має особливих вимог, але при вирощуванні в горщиках їх потрібно заповнювати важчим субстратом. Ємність повинна містити дренажний шар гравію.