Цей гриб перезимовує як міцелій в заражених голівках, а іноді і в ооспорах. Вони можуть залишатися на рослинних рештках до п’яти років. З хворих цибулин навесні розвивається нова рослина. Міцелій продовжує свій розвиток і поширюється на міжклітинні простори новоутворених рослинних органів. Це призводить до системної інфекції. Під час вегетації утворюється кілька поколінь паразитів. Ооспори утворюються в некротизованій тканині, і вони потрапляють у ґрунт у хворих листках. Заходи безпеки Основний профілактичний захід при будь-якому захворюванні - використання здорового насіннєвого матеріалу, тобто цибулин. Звичайно, сівозміну не слід залишати поза увагою, тому застосовувати її потрібно протягом 3-4 років. Заражені рослини необхідно спалити або виорати ґрунт. Цибулю слід садити на освітлені і провітрювані поверхні. Ґрунт повинен бути пухким і проникним. Слід уникати щільної сівби та рясної підгодівлі азотними добривами. З надлишком макроелементів легше захворіти. Слід уникати культивування вздовж річок, струмків, болотних районів. Глиняні ґрунти підходять для розвитку цього гриба, оскільки вони менш проникні. Якщо трапляється зараження, слід профілактично застосувати фунгіциди на основі міді, металаксилу (якщо це не молода цибуля для споживання, оскільки у цих продуктів зазвичай тривалий період очікування), манкозебу, цинебу та пропінебу.