Сольовий удар. Весна тривалий час може бути без опадів. За рахунок внесення більшої кількості мінеральних добрив у сухий ґрунт через підвищення осмотичного тиску відбувається сольовий шок. Підживлення особливо важливе у фазі другої пари справжніх листків на легких ґрунтах та бідному гумусі. Затримка підживлення завдає великої шкоди. Потрібно забути про розподіл добрив на вологих листках, від дощу чи роси, особливо, коли більше не очікується опадів. Застосування більшої кількості азотних добрив (мінеральних та органічних) призводить до забруднення ґрунтових вод шляхом вилуговування легкої рухливої ​​форми азоту. Запліднення цукрових буряків повинно відповідати його потребам та агроекологічним умовам. У фазі проростання цукровий буряк не потребує значної кількості азоту в поверхневому шарі, оскільки в насінні міститься достатня його кількість. Фосфор і калій слабо рухаються у глибині ґрунту (~ 2 см/рік), тому дрібне внесення в грунт вплине на повільніше зростання коріння в глибину. Пізніше в вегетації буряк погано поглинає воду, оскільки неглибокий корінь перешкоджає достатньому засвоєнню води та поживних речовин з глибших шарів ґрунту. Основне запліднення може містити невелику кількість азоту. На "більш легких", супіщаних ґрунтах восени слід додавати не більше 30% від загальної необхідної дози добрив, тоді як на суглинистих і суглинисто-глинистих ґрунтах можна застосовувати до 50%. Решту добрив застосовувати якомога раніше навесні. Запліднення калієвою сіллю та сечовиною восени забезпечує збалансоване живлення по всьому ґрунтовому профілю. Використання сульфату амонію або амідного добрива (сечовини) при підгодівлі цукрових буряків має погані наслідки: знижує врожайність коренів, збільшує масу листя, рослина більш схильна до хвороб, знижує вміст цукру та технологічну якість коренеплодів.