Підсніжник росте у повітряних листяних лісах та живоплотах, на луках, уздовж струмків та верб, поширений також в чагарниках. Його можна знайти у великій кількості - від низин до пагорбів. Йому підходять різні місця проживання. Існує безліч різновидів виду. Врожай меду Підсніжник дає бджолам велику кількість пилку та нектару для раннього весняного розвитку розплоду, тому він є важливою рослиною. Час збору Цибулини та листя підсніжника використовують у лікувальних цілях. Цибулини викопують на початку цвітіння, очищають від ґрунту і коренів, а потім промивають під струменем холодної води і протирають. Їх відразу використовують для приготування настоянок або мазей. Листя збирають з початку цвітіння до утворення насіння, оскільки тоді воно містить найбільше лікувальних речовин. Листя сушать у прохолодному, тінистому та повітряному місці. Зберігати у паперових пакетах у сухому, темному та прохолодному місці. Хімічний склад Всі частини підсніжнику містять токсичні алкалоїди. Найпоширенішим алкалоїдом є галантамін, якого найбільше в цибулинах. Галантамін є високотоксичним і викликає блювоту. З іншого боку, він дуже цілющий у невеликих кількостях. Таким чином, підсніжник є одночасно і отруйною, і лікарською рослиною. Загоєння Підсніжник може застосовуватися при лікуванні багатьох захворювань. Застосовується в народній та офіційній медицині. Застосовується зовнішньо і внутрішньо, найчастіше місцево, для лікування шкірних захворювань та захворювань кісток та суглобів, грибкових інфекцій, невралгій та інших. Використовується у вигляді мазей, настоянок та ванн. Мазь наносять на уражені ділянки при невралгії, ішіасі, болях у шиї, болях у попереку, спондильозі та артрозі. Настоянка виготовляється з листя та свіжих цибулин. Застосовується при грибкових інфекціях шкіри та нігтів, свербінні, виразках, вуграх, ранах та болях у суглобах. Для лікування грибкових інфекцій листя замочують у листяних ваннах.