Істотно знизити природну стійкість тканин до морозу може ряд обставин : недостатня кількість органічних запасів в результаті втоми дерев; недерев'янілість тканин (через довшу вегетацію, затінення гілок у кроні, недостатня кількість органічних речовин); несприятливі умови затвердіння в кінці вегетації (раптовий наступ холодів після відносно теплої погоди); сильна посуха (резервна органічна речовина споживається більше при збільшенні інтенсивності дихання). В середині січня найбільша стійкість квіткових бруньок Окрім зазначеного, призвести до зниження стійкості плодових дерев до морозів можуть й інші явища. У плодоносних бруньках розвиток основних елементів квітки відбувається влітку, і це повільний, але стабільний процес із незначним зростанням. У деяких видів фруктів (абрикосів) розвиток клітин чоловічої статі відбувається в три фази: перший - до середини січня; другий (мітотичний поділ і розвиток пилкових стовбурових клітин) - означає кінець глибокого зимового спокою - найчастіше в середині січня. В цей час квіткові бруньки найбільш стійкі до морозів; третя (утворення пилкових стовбурових клітин, що дають мікроспори шляхом редукційного поділу) - пов’язана з екологічним зимовим спокоєм, коли морозостійкість найнижча (триває до початку березня).