Виробництво ріпаку досягається високого врожаю за рахунок збалансованого та ефективного живлення, що також дозволяє підтримувати родючість ґрунту. Хороший запас рослин основними (азотом, фосфором і калієм), а також вторинними поживними речовинами (кальцієм, магнієм та сіркою) впливає на оптимальний розвиток сільськогосподарських культур, особливо в стресових умовах (хвороби, шкідники та несприятливі погодні умови). Розвиток ріпаку залежить від динаміки руху поживних речовин у ґрунті. З ранньої стадії росту до стадії цвітіння ріпаку олійного відбувається найактивніше надходження основних та деяких вторинних поживних речовин, таких як азот, фосфор, калій та сірка. Азот і сірка є дуже рухливими в ґрунті і вносяться шляхом підгодівлі кілька разів під час вегетації рослин, на відміну від фосфору та калію, які вносяться в основні та передпосівні обробітки ґрунту. Окрім достатнього надходження поживних речовин у ґрунт, також важливу роль у підгодівлі та досягненні оптимального врожаю олійного ріпаку відіграє вологість ґрунту. Передпосівна підгодівля Така підгодівля проводиться разом із підготовкою ґрунту перед посівом, коли добриво вноситься на дрібніший шар ґрунту дисками або бункерним насінням, щоб врожай у своєму початковому розвитку мав достатню кількість поживних речовин. Передпосівна підгодівля включає решту фосфору та калію, якщо основна кількість цих поживних речовин не була внесена у вигляді основного добрива, і половину потреби рослини в азоті та сірки. Ця культура має більш високі потреби в азоті та фосфорі під час її інтенсивного росту та розвитку, тоді як калій відіграє важливу роль у стійкості олійного ріпаку до низьких температур. З мікроелементів найбільшою потребою ріпаку є борі. Він важливий в період цвітіння та поливу зерна, його дефіцит може виникнути на піщаних та лужних ґрунтах. Отже, насіння ріпаку дає змогу отримати багатий врожай при оптимальних умовах для росту, розвитку та хорошого мінерального живлення.