Вапнування - агротехнічний захід, спрямований на відновлення ґрунту, насамперед у хімічному відношенні, тобто відновлення рівня рН. Ступінь кислотності ґрунту є одним із ключових факторів розвитку рослин, і регулярний аналіз земель, на яких ведеться інтенсивне сільськогосподарське виробництво, дає змогу визначити рівень рН. Якщо ґрунт кислий, тобто рН 6 і нижче, то вапнування є необхідним заходом для досягнення високих урожаїв та запобігання руйнуванню ґрунту. Кислотність ґрунту найчастіше зумовлена інтенсивними агротехнологіями, неконтрольованим або неправильним використанням мінеральних добрив, впливом кислотних опадів і відсутністю органічних добрив. Наслідки закислення проявляються порушенням хімічних, біологічних та фізичних властивостей ґрунту. Кислі ґрунти дають менший і гірший урожай, а продукти, що виробляються на таких ґрунтах, можуть бути забруднені важкими металами, такими як свинець, хром, кадмій та радіоактивні елементи. Кислотність ґрунту можна визначити за допомогою показників кислотності, а саме зміною кольору листя рослин від зеленого до жовтого або фіолетового. Врожай люцерни також може слугувати показником кислотності, оскільки люцерна не переносить ґрунти, рН яких становить 5,0 і нижче. Вапнування для кращого врожаю Вапнування - це внесення в ґрунт карбонату кальцію. Він може бути у різних формах, таких як дрібно подрібнений карбонат кальцію, мергель, вапно, гашене вапно, насичений мул і доломіт. Види вапнування Меліоративне вапнування - проводиться з метою зниження кислотності та досягнення нейтрального рівня рН ґрунту, необхідного для успішного вирощування рослин. Додаткове вапнування - проводиться для компенсації втрат кальцію, спричинених вимиванням ґрунту або викачуванням сільськогосподарськими рослинами, а також недостатнім внесенням окремих або комплексних кальцієвих добрив.