У технології виробництва цієї культури не існує обов’язкового технологічного заходу боротьби зі шкідниками. Боротьба проводиться за потреби. Соняшник - це культура, у якої немає великої кількості шкідників. Найпоширеніші шкідники - різні види попелиці, клопів, дротяників і совок. Попелиця найчастіше атакує в кінці травня - на початку червня. На соняшнику трапляється кілька видів попелиць, найпоширенішими є Brachycaudus helichrysi та Aphis fabae. Всі попелиці переносять велику кількість вірусів. Контроль проводять, коли виявляється 20-30% заражених рослин. Червоноклоп червоний, моска́лик, клоп-москаль (Pyrrhocoris apterus) - найважливіші шкідники соняшника. Якщо інфекція сильна, вони можуть пошкодити близько 10% зерна. Найбільшої шкоди завдають під час цвітіння та дозрівання насіння. Напад призводить до пошкодження насіння, через що зменшується його вага та вміст олії. Контроль проводять на початку бутонізації (фаза формування квіткових бруньок). Ковалики та дротяники (Elateridae) дуже небезпечні, оскільки харчуються коренем і тим самим стоншують його. Боротьба здійснюють обробкою ґрунту, приділяючи увагу знищенню яєць і молодших стадій личинок. Совка озима, ярова совка, капустяна совка та кукурудзяна совка - найпоширеніші види совок (Agrotis), які атакують соняшник. Гусениця завдає найбільшої шкоди генеративним органам ввечері або рано вранці, а вдень вони ховаються під грудками ґрунту або в різних тріщинах. Боротьба здійснюється знищенням рослин-хазяїв та хімічним контролем, коли личинки менше 1,5 см. Найчастіше використовувані препарати для боротьби з шкідниками соняшника: хлорпірифос, циперметрин + хлорпірифос, тефлутрин.