Латинська назва: Stevia rebaudiana Bertoni Стевія - багаторічна трав'яниста рослина з сімейства Айстрових. Найкраще процвітає в районах субтропічного та помірного континентального клімату, а в холодних районах вирощується як однорічна рослина. Листя стевії містять речовини стевіозид та ребаудіозид А та шість інших глікозидів, які мають надзвичайно солодкий смак. Листя дуже солодке, в тридцять разів солодше за сахарозний цукор. В умовах великої кількості сонячного світла та достатньо високих температур рослина буде виробляти більшу кількість листяної маси. А саме для чого стевію і вирощують. Морфологічні властивості стевії Стевія - чагарникова рослина, стебло якої може досягати від 60 до 80 см. Листя зелене, з трохи закругленими кінчиками, 5 см завдовжки і 2 см завширшки. Корінь розгалужений. Насіння стевії довгасте і має довжину до трьох мм. Можна виділити два типи насіння - чорне та біле. Чорний колір вважається більш якісним, оскільки схожість такого насіння становить 78% і вдвічі важча за біле. Квітки стевії білі і дрібні. Вживання стевії Листя стевії використовується в якості підсолоджувача для напоїв та харчових продуктів. Із стевії отримується повністю натуральний підсолоджувач без калорій. Рекомендується в раціоні діабетиків як замінник інших підсолоджувачів, заборонених у такій дієті. Глікозиди стевії зменшують почуття голоду і тим самим впливають на регулювання маси тіла. Вона також використовується для регуляції артеріального тиску та покращує стан проблемної шкіри (прискорює загоєння ран, зменшує появу вугрів, розгладжує зморшки). Доведено її противірусну та бактерицидну дію, і при пероральному застосуванні в зубній порожнині стевія зменшує появу карієсу та зубних відкладень. Вона також ефективно полегшує проблеми з травленням, такі як нудота та печія, а також стимулює травлення.