Сівозміна Кмин хороший вибір як передпосівна культура, оскільки дозріває рано, а бур’янів після збору врожаю немає. Його попередніми посівами можуть бути культури, які також рано дозрівають і після яких немає бур’янів (озимі зернові). Висівати на цю ж поверхню можна через 4 роки. Живлення рослин (підживлення) Восени підживлення проводять 50 - 70 кг / га фосфору та 40 кг / га калію. Якщо кмин висівають наприкінці літа, вноситься 50-60 кг / га азоту, а на другий рік додаткові підживлення не потрібні. Підготовка ґрунту Кмин має крихітні насіння, які повільно проростають, тому їх слід сіяти в ретельно подрібнену та вологу землю. Осіння глибока оранка обов’язкова для весняного посіву, щоб перед сівбою підготувати поверхню із якомога меншою кількістю проходів та зберегти вологість ґрунту. Після посіву в серпні поверхню слід прокатати. Посів кмину Більш високі врожаї досягаються наприкінці літа (серпень-вересень) або при посіві навесні (березень-квітень). Сіється сівалкою рядами на відстані 36-40 см. На кожний метр ґрунту потрібно висіяти 80-100 пророслих зерен, для чого потрібно 10-12 кг насіння / га. Однорічний кмин висівають у ряди на відстані 20 - 24 см, на таку ж кількість зерен на метр довжини в ряду, що вимагає 12 - 15 кг насіння / га. Для рівномірного проростання його не можна сіяти глибше 2 см. Дворічний кмин сіють на більшій відстані, щоб він міг розвинути велике стебло, покращуючи тим самим якість та збільшуючи урожай плодів. Догляд за кмином Після посіву, а також перед тим, як кмин проросте, слід контролювати бур’яни і ламати кору (якщо вона розвивається). Збирання кмину Через осипання плодів збір урожаю проводять рано вранці або ввечері, коли через вологість повітря насіння менше осипається. Це робиться, коли 65-75% плодів перебувають у воскової стиглості, і його збирають зернозбиральним комбайном. У нашому кліматі, зазвичай, середня врожайність плодів становить 1,1 - 1,3 т / га або 10 - 12 кг ефірної олії.