Терен колючий, або просто терен (Prunus spinosa) - рослина, цілющі властивості якої відомі в народній медицині з давніх часів. У лікувальних цілях застосовуються всі частини рослини: коріння, кора, квіти, листя і плоди. Є дані, що його вживали в їжу ще в кам’яному віці, і він регулярно траплявся на столах в часи Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Як кущ, терен виростає до 3 м у висоту, а як одиночне дерево - на 5 м більше. Він має розлогі колючі гілки. Листя невелике, від 2 до 4 см, і по краях трохи зазубрене. Спочатку цвіте сам терен, а потім з’являється листя. Квітки дрібні, до 1,5 см в діаметрі з п’ятьма пелюстками поодиноко або двома-трьома разом, покривають цілі гілочки. Квіти мають приємний аромат і цвітуть з березня до кінця квітня і навіть протягом травня, залежно від погоди та місця розташування. Плід терену - це темно-синя кістянка з попелястим відливом, діаметром від 1 до 1,5 см, м’ясиста і зеленувата зсередини, терпка і кисла на смак. Він містить 5 - 8% цукру, 1,5 - 3% органічних речовин, 1,5% пектину, 8 - 26% вітаміну С, 1,7% яблучної кислоти, до 4000 мг вітаміну Р, що більше, ніж у чорноплідної горобини, дубильні речовини до 1%, барвник, аромат. У 100 г фруктів міститься 200 мг вітаміну С. Терен починає дозрівати протягом вересня, але через гіркий смак його вживають лише після заморозків. Його можна зібрати раніше, але тоді його потрібно заморозити заздалегідь, щоб зник терпкий смак. Тоді плоди можна буде використовувати в свіжому вигляді. З таких фруктів можна готувати сиропи, варення, змішані мармелади, наливки. Покращує смак фруктових компотів та підвищує їх цілющі властивості. Застосовується в гастрономії як спеція до страв з дичини. Листя терну містять вітаміни С і Е, антоціани, флавоноїди. Середня врожайність з куща становить від 12 до 14 кг. Важливо згадати, що насіння містить токсичний глікозид. Квіти збирають у квітні, кору з коренів та плоди збирають у жовтні та листопаді.