Шавлія - це ​​дика трав'яниста рослина з ланцетоподібним та овальним оксамитовим листям, покритим з обох сторін густими волосками. Молода рослина може бути з листям від світло-зеленого до фіолетового кольору, цвіте невеликими білими, синіми та рожевими суцвіттями у верхній частині стебла. Стебло шавлії з часом дерев'яніє, тривалість життя рослини становить шість-сім років.

Шавлію можна вирощувати як кімнатну рослину. У такому разі горщик з нею потрібно розміщувати на сонячному вікні. Якщо листя починає жовтіти, це означає, що йому потрібно більше місця. На підвіконні шавлію можна вирощувати до літа, а згодом пересадити в сад. Вона розвивається до зими, навесні її обрізають. Листя збирають у квітні, до початку цвітіння, а квітки - у травні та червні. В міру відростання нових листків їх можна збирати цілий рік.

Сушать шавлію в тінистому і повітряному місці. Квітку шавлії також люблять бджоли, її мед є одним з найбільш цілющих.

Лікувальні властивості

Шавлія має антибактеріальну, противірусну та протигрибкову дію. Це означає, що вона добре бореться з бактеріями, вірусами та різними грибками або запаленнями.

Лікує шлунок, кишківник, жовчний і сечовий міхури, сечовивідні шляхи.

Допомагає при захворюваннях порожнини рота, горла та мигдалин. При кашлі, бронхіті, застуді та грипі.

Регулює менструальний цикл та гормональний дисбаланс у жінок.

Допомагає при неврозах та депресії.

Регулює хворобливу пітливість, що особливо важливо у період статевого дозрівання та менопаузі.

Покращує пам’ять і може запобігти хворобі Альцгеймера.

Застосовується при шкірних захворюваннях, загоює гнійні рани та виразки.

Має властивості афродизіаку.