Лікарською сировиною служать листяні пагони поточного року довжиною до 10 см.збирають їх під час цвітіння. Сушать в тіні, розкладаючи тонким шаром і систематично перевертаючи, або в сушарці при температурі не вище 40 °C. зберігають в подвійних мішках в сухому прохолодному місці 2 роки.

Рослина отруйна, тому при заготівлі, сушінні і упаковці слід дотримуватися обережності, добре провітрюючи приміщення. Зберігати окремо від іншої сировини.

У медичній практиці настій трави багульника призначають як відхаркувальний, протикашльовий і бактерицидний засіб. Його застосовують при гострому і хронічному бронхіті, трахеїті, ларингіті, кашлюку, а також в комплексному лікуванні бронхіальної астми і пневмонії. Позитивна дія багульника при зазначених захворюваннях проявляється в розрідженні мокротиння, прискоренні її відділення і пом'якшенні кашлю. Хворі добре переносять багульник навіть при тривалому прийомі. Нагадуємо, що він відноситься до отруйних рослин, тому лікуватися їм слід тільки під наглядом лікаря. З появою легкої дратівливості або запаморочення препарати багульника скасовують.

На основі багульника виготовлений препарат» Ледин " з відхаркувальними властивостями (таблетки 0,05 г).

У народній медицині настій цієї трави використовують як потогінний засіб, при лікуванні гострого риніту, грипу, ревматизму, подагри і мокнучої екземи. Для його приготування 25 г трави заливають 1 л окропу і настоюють 7-10 год в печі або духовці. Приймають по 1/3-1/4 склянки 2-5 разів на день після їди.

Для посилення дії багульника його комбінують з мати-й-мачухою. В цьому випадку 1 ст.л. суміші в співвідношенні 1:1 заливають 1 склянкою гарячої води, кип'ятять 5 хв і проціджують. Приймають по 1 ст. л. через кожні 2 ч.

Для лікування шкірних захворювань і ревматизму 2 ст.л. пагонів багульника заливають 5 ложками рослинного масла, ємність закривають і настоюють в теплому місці, проціджують, наносять на проблемну шкіру.