Листя збирають протягом року. Для лікування ревматизму використовують свіжі листя зірочника, які занурюють у коньяк у пропорції 1:2 і залишають до чотирьох тижнів. Свіже листя, залите оливковою олією у пропорції 1:3, корисно для лікування шкірних захворювань, опіків та виразок. Однак деякі люди можуть реагувати висипом на цей вид препарату, тому перед застосуванням цю підготовлену мазь або олію необхідно наносити на меншу ділянку тіла для алерготесту. Для приготування чаю використовують дві-три чайні ложки, змочені в 2,5 л окропу. Вживання чаю зменшує апетит, тож може допомогти при втраті ваги. Проте його надмірне споживання може призвести до зневоднення (проносного та діуретичного ефекту) та більш серйозних дисбалансів в організмі. Крім того, вагітним і годуючим жінкам не слід пити з нього чай. Також він не рекомендується до вживання пацієнтам з хронічними серцевими захворюваннями через можливий вплив на кровообіг та з урахуванням взаємодії з лікарськими препаратами. Цілющі властивості цього виду японці відзначають у рамках Фестивалю семи рослин, який проводиться 7 січня щороку. Ідея заходу полягає у забезпеченні довголіття, здоров’я та кольору в тарілці в холодні зимові місяці споживанням диких зимових видів, таких як грицики та зірочник. Один справді простий і креативний рецепт - це песто з зірочником. Готується шляхом додавання в блендер приблизно половини склянки волоських горіхів, кешью або кедрових горіхів, 3 зубчиків часнику, 3 склянок попередньо подрібненого зірочника середнього, 1 столової ложки лимонного соку, півсклянки оливкової олії, половини чайної ложки солі, дрібки свіжозмеленого чорного перцю і 1/4 склянки свіжого тертого пармезану. Однак використання рослини у сирому вигляді вимагає певної обережності. Вміст сапонінів у листках зірочника робить його токсичним при вживанні у більшій кількості. Сапоніни розщеплюються під час приготування, тому рагу або супи є більш безпечним варіантом.