Зелене підживлення (сидерація) - це процес, при якому ми вносимо в ґрунт зелену масу, і це як правило, спеціально висаджені рослини, що здатні створити велику кількість маси за короткий час, і в результаті чого проводиться «зелене» підживлення. Переваги сидератів численні. Вони збагачують ґрунт новими поживними речовинами, покращують структуру та стійкість ґрунту, пригнічують бур’яни, поліпшують мікробіологічну активність ґрунту. Багатьом сільськогосподарським культурам, посіяним пізньою весною, не передує нічого, окрім перелогів (необроблене поле). Те саме стосується посівів, які дозрівають раніше, після чого поля також залишаються необроблені. Хоча перелоги характеризуються багатьма позитивними моментами, замість такої практики було б набагато краще засіяти необроблені поля однією із сумішей або сумішшю культур сидератів. Це запобігало б пересиханню ґрунту в літні місяці, ерозії та вимиванню поживних речовин восени та взимку. Посів сидератів проводиться ранньою весною, або, ще частіше, після закінчення основного вегетаційного сезону, тобто в кінці літа або на початку осені. Якщо ви хочете посіяти ранній урожай навесні, тоді восени на сидерат краще сіяти рослини, які не зимують. Вони повністю висохнуть до весни, а потім зможуть безперешкодно потрапити в ґрунт, за чим може негайно слідувати ранньовесняний посів або посадка. Після посіву сидератів, що зазвичай роблять ранньою весною або наприкінці літа, завдяки їм швидкому зростанню, сидерати за відносно короткий час виробляють багато зеленої маси, яку можна вносити в ґрунту перед посівом основної культури, тобто осінньої оранки. На ґрунтах, бідних фосфором, при посіві культур на сидерат можна додати трохи фосфатів (300-600 кг/га), а посівну ділянку бажано накривати.