Екологічний аспект застосування золи є найбільш важливим, і з золою існують дві основні екологічні проблеми: залишки пестицидів та важкі метали. Застосування хімічно обробленої деревної золи може значно збільшити концентрацію ПАВ (поліциклічні ароматичні вуглеводи) або ПБС (поліхлоровані біфенільні сполуки). Потенційно шкідливими речовинами є також важкі метали, які тісно пов’язані з живленням і підживленням рослин, оскільки деякі з них таки необхідні рослинам, і в ґрунті вони можуть знаходитися в токсичних концентраціях (Zn, Cu, Mo, Ni). Особливо значними є концентрації кадмію (Cd), хрому (Cr), міді (Cu) та цинку (Zn). У випадку з важкими металами існує також, здавалося б, пом'якшувальна обставина. Застосування золи збільшить рН ґрунту. Прямим наслідком підвищення рН є менша доступність важких металів для рослин, що призводить до меншого перенесення токсичних важких металів із ґрунту в харчовий ланцюг. Однак екологічне забруднення ґрунту визначається не концентрацією важких металів, доступних рослинам, а загальною концентрацією важких металів у ґрунті. Застосування деревної золи для відновлення та підживлення ґрунту може отримати зелене світло, якщо виконуються наступні передумови: 1. кислий ґрунт, рН якого повинен наближатися до слабокислої або нейтральної реакції; 2. ґрунт, бідний калієм; 3. зола не повинна містити надмірних концентрацій залишків пестицидів або важких металів; 4. обов’язковий контроль змін реакції ґрунту на рН та концентрації важких металів. Використання золи насамперед присутнє в лісових екосистемах, оскільки воно забезпечує повернення кальцію в ґрунт і нейтралізує його кислотність, потім на луках та в садівництві для підготовки клумб, для городів (діє проти равликів) та для деревних рослин. Особливим аспектом є альтернативні форми сільського господарства, такі як органічне землеробство, де зола може використовуватися для виробництва власних змішаних добрив як компонента, що забезпечує калій.