Перед посівом озимого ячменю найголовніше — це внести в ґрунт фосфор і калій, що покращить подальший розвиток рослин. Під час свого розвитку озимий ячмінь з однією тонною зерна виводить із ґрунту: 23-26 кг азоту, 11 кг фосфору (P2O5), 22 кг калію (K2O), 7 кг кальцію (CaO), 4,5 кг магнію (MgO), 3,5 кг сірки (S) і 5 г бору (B), 9 г міді (Cu), 260 г заліза (Fe), 70 г марганцю (Mn), 0,7 г молібдену (Mo) і 60 г цинку (Zn). Ця культура чутлива до дефіциту міді, який найчастіше трапляється на ґрунтах з рН вище 6,5. Фосфор відповідає за швидкий і правильний ріст кореневої системи. Тільки добре розвинена коренева система здатна забирати більше води та поживних речовин із ґрунту, що призводить до ранішого проростання та більшої стійкості. Фосфор підсилює цвітіння й збільшує врожай. Посів озимого ячменю Озимий ячмінь полюбляє також і калій у великих кількостях. Ця добавка важлива для харчування рослини: контролює збалансоване використання води, що підвищує стійкість до посухи, регулює закриття та відкриття стоми та готує клітинні соки для кращого «перезимівлі» рослин. Крім того, калій допомагає ефективнішому споживанню азоту, що може значно зменшити виробничі витрати. Підживлення фосфором і калієм краще зробити за 7-14 днів до сівби. Суміш треба добре перемішати з шаром ґрунту 10-20 см. Варто додати, що перед підгодівлею треба зробити хімічний аналіз ґрунту. Можна сказати, що в середньому слід витрачати 50-80 кг P2O5 на гектар і 80-100 кг K2O на гектар. У середньому в ґрунт слід вносити 60-100 кг азоту на гектар. Найкраще застосовувати його навесні у 2 прийоми (коли починається вегетація та під час фази наливання зерна в клас). Якщо поле, на якому ви плануєте сіяти ячмінь, є менш родючим і знаходилось під несприятливою попередньою культурою (повною азоту), перед посівом слід додатково додати в ґрунт невелику дозу азоту (приблизно 20 кг на гектар).