Айва — листяне дерево, яке може досягати майже 7 м заввишки. Плоди айви діаметром від 10 до 12 см різного розміру й асиметричної форми містить велику кількість насіння. Шкірка плода покрита волосками, які зникають із його дозріванням. М’якоть біло-жовтого кольору, тверда, легко окислюється на повітрі і переважно кисла на смак. Айва має в’яжучі властивості (замикаючий агент), тому вживання у свіжому вигляді не рекомендується. Деревина айви використовується як підщепа для деяких сортів груш, а з плодів готують варення, джеми, мармелад, компоти, наливки та соки. Плід айви містить фенольні кислоти, флаваноїди, органічні кислоти, що мають антиоксидантні властивості. З органічних кислот м’якоть і шкірка айви містять щавлеву, лимонну, яблучну, хінну, шикімову та фумарову кислоти. Айва містить велику кількість сирої клітковини, цукру, вітаміну С і мінералів (кальцію, фосфору та калію). Завдяки такому хімічному складу екстракти айви використовують як дієтичні добавки при лікуванні запальних захворювань та інфекцій. Плоди айви стимулюють травлення та відхаркування. Айвовий сироп використовують для лікування діареї, він безпечний для дітей. Сік айви можна використовувати для полоскання рота або горла при лікуванні виразок у роті, проблем з яснами та болю в горлі. Крім того, айва має гіпоглікемічну (знижує рівень глюкози в крові), протипухлинну, протизапальну та протиалергічну дію. Листя айви містять дубильні речовини та пектини. Таніни мають в'яжучу дію, тоді як пектини позитивно впливають на систему кровообігу і сприяють зниженню артеріального тиску. Насіння айви є м’яким, але ефективним проносним засобом, має одночасно в’яжучі та протизапальні властивості. Якщо замочити у воді, насіння набрякає з утворенням слизу. Цей слиз має заспокійливий і корисний ефект при внутрішньому прийомі, особливо при лікуванні захворювань нервової системи, при лікуванні незначних опіків і має здатність пришвидшувати загоєння ран.