Вільха чорна (лат. Alnus glutinosa) належить до порядку букоцвіті (Fagales), до якого належать наші найцінніші породи лісових дерев, такі як дуб та бук.

Дерева вільхи належать до сімейства березових (лат. Betulaceae). Рід Alnus включає від 30 до 40 видів. Зазвичай вони ростуть на берегах річок та озер. Вони можуть бути піонерами на річкових відкладах, пожежах, вирубках та інших поверхнях. У межах роду найбільш поширена чорна вільха (лат. Alnus glutinosa). Вона має такі ж лікувальні властивості, як і інші види вільхи, що потрапляють до нас, наприклад вільха сіра або біла (Alnus incana) та вільха зелена (Alnus viridis). Поширена у північно-західній Африці, Європі, Кавказі, південно-західній Азії та західному Сибіру. Вільха чорна - геліофільна рослина, але вона може переносити багато тіні. Це виразне дерево вологого рельєфу. Росте вздовж низинних та горбистих струмків та річок. Воно частіше зустрічається в низинних районах, часто утворює чисті деревостани в заболочених місцях проживання, а також поширене у змішаних лісах. Потрібні перегній, вологі та глибокі ґрунти. Чорна вільха також процвітає на кислих ґрунтах з невеликою кількістю вапна, де вода довше застоюється.

Чорна вільха росте як дерево висотою від 20 до 30 м.