Столові сорти винограду використовують для споживання у свіжому вигляді або обробляють шляхом сушіння, консервування, цукрування тощо. Деякі сорти також можуть бути використані для виготовлення вина, але для більшості сортів про це не може бути й мови в першу чергу через його основне призначення. Такі сорти мають набагато менше цукру, ніж вино, мають великі м’ясисті ягоди. Вони також вимагають різної технології розведення та догляду та більше ручної праці. Сьогодні для вирощування столових сортів винограду використовуються лише висококультурні форми, найчастіше це перголи або арочні шпалери, з’єднані міцною армуючою сіткою. Все це робить технологію виробництва столового винограду абсолютно несумісною з вирощуванням винних сортів, тому сьогодні виробництво столового винограду стало суворо спеціалізованою діяльністю з високими початковими фінансовими вкладеннями. Столове вино - це вино, вироблене з одного або декількох сортів винограду. На столовому вині не може бути позначок про сорт винограду. Столове вино з позначенням контрольованого походження - це вино, виготовлене з одного або декількох сортів винограду, що походять з одного виноробного регіону. Вирощування столових сортів є економічно дуже прибутковим, але також відповідальним бізнесом. Тому, вибираючи асортимент, слід враховувати безліч факторів, що визначають напрямок виробництва. Загалом можна сказати, що лише деякі райони України придатні для товарного виробництва столового винограду, і таке виробництво в інших районах може бути організовано лише для місцевого споживання або для побутових потреб. В Україні найбільшу площу виноградних насаджень має Одеська область. Виноградники Одещини займають площу близько 40 тис. га (46 % від загальної по Україні). Другим регіоном за площами вирощування винограду є Крим, де таких земель 30 тис. га.