Симптоми захворювання дуже легко побачити. Біля кореня, тобто суглоба, з’являються білі волокнисті утворення, схожі на вату. Їх також можна помітити на гілках та навколо квітконосів, на пагонах. Це є перешкодою для застосування інсектицидів. Використання захисту за допомогою інсектицидів непросте. Діюча речовина хлорпірифос здебільшого використовується з додаванням парафінових олій, але проблема полягає в тому, що він також знищує корисних комах, тобто хижаків, які полюють на кров’яну попелицю. Перед вегетацією також застосовуються препарати на основі міді. Шкідник переносить низькі температури, до -26 °C. Якщо траву навколо плодових дерев косять тримером, через пошкодження кори у ранах часто осідають шкідники та інші паразити, такі як короїди, скляниці та гриби роду Gleosporium sp. Навесні молоді особини висмоктують сік з пагонів, тому дерева можуть висохнути. Влітку самки утворюють колонії молодих личинок, які, всмоктуючи сік, можуть призвести до розтріскування кори гілок, стовбурів та підщепи. Там же шкідник також і зимує. Використовуйте слабко пишні підщепи якщо ви хочете легше контролювати шкідника. Найголовніше — робити літню обрізку, щоб ефективніше застосовувати захисні засоби. Слід також уникати надмірного використання азотних добрив. Оскільки кров’яна попелиця не переносить сірку, крім рідкої сірки можна використовувати й часник. Кілограму часникових зубчиків, розрізаних навпіл і занурених у 30 л гарячої води, достатньо для ефективної боротьби зі шкідником. Для літрового обприскувача достатньо 3-х л цієї суміші. Проведіть першу обробку у другій половині лютого і повторіть ще раз, поки вегетація не почалась, і ще раз відразу після того, як яблука зацвітуть. Часник також допоможе позбутися кліщів-еріофідів, що означає, що вам не доведеться купувати дорогі акарициди.