Кетоз може перебігати у двох формах: як прихований (субклінічний) і як явний (клінічний) кетоз. Прихований кетоз трапляється частіше і не має зовнішніх ознак. Характеризується незбалансованим надоєм молока (великі добові коливання кількості молока без видимої причини), схильністю до схуднення на тлі гарного апетиту і нормальної функції шлунка, а також випадковою кетонурією. Тварини, які страждають на цю форму кетозу, демонструють гіршу репродуктивну силу. В першу чергу це стосується збільшення терміну служби, а також більшої частоти кісти яєчників. Маніфестний кетоз характеризується зменшенням вироблення молока на 50-70% з вираженою різкою втратою масою тіла та гіпотонією (уповільненою роботою) шлунка. Характерний запах ацетону в сараї. На думку деяких авторів, також можна виділити травну та нервову форми кетозу. Діагностика Кетоз, насамперед субклінічний, діагностується на підставі концентрації глюкози, неестерифікованих жирних кислот і кетонових тіл у крові. Крім того, виявлення кетонових тіл у молоці та сечі, є ознакою клінічної форми кетозу. Кетонові тіла підтверджуються різними аналізами (наприклад, нітропрусидні аналізи та кетотести). На практиці найчастіше використовують кетотести у вигляді смужок та порошків. Для раннього виявлення та лікування кетозу у корів перевіряють сечу на наявність кетонових тіл протягом декількох днів до і після отелення.