Загальною особливістю плодових овочів є те, що частини, які використовуються в раціоні, походять від квітки. Найпоширеніші представники цієї групи - огірки, помідори, перець і баклажани. Ці види овочів досить чутливі до підвищеної концентрації хлору, що може спричинити деформацію листя, хлороз і навіть пошкодити цілі рослини. Він є невід'ємним елементом добрив NPK, тому при їх застосуванні слід застосовувати сульфатні добрива, такі як NPK (SO 3 , MgO) 7-14-21 або NPK (SO 3) 5-20-30, а також окремі добрива, такі як сульфат калію, калій-магній, сульфат тощо. Органічне живлення Усі ці культури добре реагують на органічне живлення, оскільки це сприятливо впливає на рівень та якість врожаю, а також на динаміку наявності поживних речовин. Найчастіше застосовується гній при оранці ґрунту восени або ранньою весною в кількості від 25 до 40 кг/м2. Слід зазначити, що внесення гною не забезпечує достатню кількість поживних речовин, тому рекомендується використання мінеральних речовин. Через більш високу ціну сульфату порівняно з солями хлориду калію, значення органічного живлення стає ще більшим. Азот найбільше необхідний для вегетативного росту Плоди мають високі потреби в азоті, особливо під час інтенсивного вегетативного росту. А найбільші потреби в калії - під час плодоношення, коли рослинам також потрібно забезпечити достатню кількість кальцію. Наприклад, коли в помідори додається занадто багато азоту, квіти опадають, плоди загнивають, а рослини стають сприйнятливими до хвороб. Через нестачу кальцію зменшується ріст кінчиків і коренів пагонів, а також обмежений ріст плодів, що проявляється піковою гниллю та гниттям плодів у помідорах та перці.