Підготовка ґрунту до посадки Осіннє підживлення проводять на початку жовтня 800-1000 кг/га комплексного мінерального добрива NPK у співвідношенні 10:12:26 або 15:15:15, після чого ґрунт обробляють на глибину 10-12 см разом з бур’янами, щоб вони теж могли служити сидератом. На початку березня ожину підживлюють вапняково-аміачною селітрою у кількості 400-500 кг/га, тому, якщо ґрунт не дуже вологий, то його слід обробляти так само неглибоко, але кілька разів, до кінця серпня, коли можна дозволити ріст бур’янів. У разі посухи ожину поливають під час дозрівання плодів 80-100 л води на кущ. Ожина потребує певної опори для розвитку і росту. Стандартна опора включає два дроти на висоті 90 і 150 см між стовпами висотою близько 2,5 м. Розмноження Сорти ожини з колючками розмножуються пагонами, як і малина, тоді як сорти ожини без колючок розмножуються шляхом вкорінення верхівок пагонів (однорічних). У кінці серпня пагони загинають і їхні верхівки закопують у землю. За два-три тижні з компактної верхівки пагона розвинуться численні жилки. Пагони виймають із землі пізньої осені і використовують для посадки. Саджанці Використовують здорові саджанці, і якщо вони сухі, корінь замочують у воді на кілька годин перед посадкою. Якщо посадка проводиться пізніше, саджанці потрібно полити: корінь закопують у достатньо зволожений ґрунт. Створення плантацій Оптимальна відстань між саджанцями в ряду та між рядами залежить від обраного виду та сорту ожини, способу вирощування та типу механізації. Для безперешкодного проїзду трактора через плантацію рекомендується відстань між рядами близько 2,5 м, для вертикальних сортів 60-120 см, а для повзучих 120-240 см.