Гранат вирощують на власному корені, тому про підщепи та щеплення не може бути й мови. Найчастіше розмножується кореневими живцями. Живці довжиною 20-25 см і товщиною від 0,5 до 1,2 см вирізують після опадання листя на початку зими. Пізньої осені живці зберігають у холодному і вологому піску. Навесні у добре підготовленому ґрунті у розпліднику роблять борозни на відстані 90 см, а живці розміщуються на відстані 10-20 см. Живці засипають пухким ґрунтом так, щоб на поверхні залишилася брунька, з якої проросте пагін, із якого розвинеться саджанець. Таке розмноження дозволяє отримати саджанці вже наступного року, тому мова йде про дворічні саджанці. Але іноді саджанці в розпліднику залишають іще на рік, щоб отримати трирічні саджанці. Дуже рідко розмножується насінням. Формування плантацій Обробка ґрунту Перед посадкою необхідно видалити наявну рослинність, вирівняти землю, провести глибоку оранку, меліоративне підживлення (аналіз ґрунту), дискування або фрезерування ґрунту та вибивання рядів та посадкових ям. Осіння оранка проводиться на глибину 30 см, весняна — на глибину 10-15 см, а обробіток влітку — на глибину 5-8 см. Напрямок рядів північ-південь, а площа посадки: 5x3 м (650 дерев/га) або 6x4 м (400 дерев/га). Час посадки — восени і на початку весни. Необхідні всі агротехнічні заходи, передбачені для садів. Під час спокою рекомендується одна глибша оранка, а в період росту — кілька менш глибоких, щоб знищити бур’яни та зменшити потребу в зрошенні. Посадка Якщо гранат саджають у саду, рекомендується захищене від вітру місце. Саджанець висаджують у свіжовикопану яму, у добре підготовлений ґрунт (на глибину 0,7 м). Шар пухкого ґрунту та 20 кг гною та 0,5 кг NPK 7:20:30 кладуть на корінь. Всі додані добрива засипають ґрунтом і добре поливають.