Для деяких покосів потреби у воді становлять від 140 до 170 мм, за винятком п'ятого, який вимагає і споживає менше води: від 85 до 115 мм. Крім того, перший покіс у перший рік після посіву вимагає значно більшої кількості води, приблизно 240 мм, оскільки період вегетації в нього набагато довший. Застосування поливу на покосах нескладне, полив проводиться після скошування, тільки-но з ділянки прибрана зелена маса або сіно. Таким чином втрати води при випаровуванні великі, оскільки поверхня не затінена, без рослинного покриву. Зрошування люцерни дає хороші результати Зрошування можна проводити протягом десяти днів після скошування, що зменшує втрати води шляхом випаровування, оскільки земля вкрита рослинністю. Крім того, у ґрунті залишається достатній запас легкодоступної води, щоб розпочати регенерацію наступного врожаю. Застосовуючи зрошування на покосах, необхідно проаналізувати зимові передвегетаційні опади, тобто запаси води в ґрунті, потім відстежувати кількість та розподіл опадів протягом вегетаційного періоду. Між двома покосами слід зрошувати лише мінімально: від 25 до 30 мм. Кількість зрошувань залежить від умов виробництва. Перший покіс не слід зрошувати, оскільки в ґрунті достатньо води із зимових запасів, яка поповнюється опадами. Однак в деякі роки полив необхідний. Чи буде проводитися полив другого покосу, рішення приймається на основі аналізу зимового запасу води в грунті і атмосферних опадів. Третій і четвертий покоси завжди необхідно поливати, а п'ятий покіс можна отримати тільки в умовах зрошення.