Окрім спеки влітку та раптовим вторгненням короткочасних, але дуже вологих циклонів, поширеною проблемою у вирощуванні домашніх овочів та рослин є така хвороба, як Кила капусти (Kila cabbage/Plasmodiophora brassicae) чи капустяна грижа. Кила капусти атакує корінь таких видів капусти, як: Цвітна капуста, Броколі, Брюссельська капуста, або ж такі домашні рослини та овочі, як: Кормовий буряк, Редька, Гірчиця та Ріпак. Під час зараження рослини на корені або гіпокотилі утворюються потовщення, які спочатку мають колір кореня, а згодом буріють і тріскаються. Розмір наросту зараженої ділянки насамперед залежить від віку рослин, структури коріння та періоду, у який було зафіксоване зараження. У заражених рослин у літню спеку проявляються симптоми в’янення, які із синювато-зеленою зміною кольору листя можуть нагадувати нестачу вологи або поживних речовин. Качани капусти менші й недостатньо тверді. Якщо заражена лише невелика частина кореня або рослини інфіковані в іншій частині рослинності, то симптоми не виражені, а врожайність не суттєво знижується. Найбільша шкода для розведення культур — це вже попередньо заражені саджанці, при вирощуванні яких рослини в полі або швидко гинуть, або нижчі в рості, або ж у старших рослин хвороба виявиться через листя, що згодом пожовтіє і посохне. Варто зазначити, що на слабше або сильніше виникнення кили капусти безпосередньо впливають і певні властивості ґрунту. Якщо ґрунт занадто насичений вологою, а температура в кореневій зоні вище 20 °C — це буде сприяти появі кили капусти. Ґрунти, у яких менш як 103 спор збудників на грам, не придатні для розвитку кили капусти. З усім тим, кислотність ґрунту (значення pH) є найважливішим чинником навколишнього середовища пов’язаним із виникненням капустяної грижі. Як правило, високий вміст кальцію (Са) і лужна реакція ґрунту пригнічують розвиток капустяної грижі.