Актинідія - дієтичний вид плодів, тобто має окремі особини чоловічої та жіночої статі (за винятком кількох самоплодних сортів). Висаджувати чоловічі необхідно для запилення та досягнення задовільного врожаю. Як правило, на кожні 6 - 10 жіночих рослин потрібна одна чоловіча. Для самозапліднення сорти не вимагають запилювачів, хоча розмір плодів може бути більшим при сторонньому підживленні. Актинідія родить на пагонах, що розвиваються із змішаних бруньок, розташованих збоку на однорічних пагонах. Для вирощування на перголі відстань посадки повинна становити від 4,5 до 6 м. Актинідія є надзвичайно пишним видом. Вона розростається на 1,8 - 3,6 м на рік, а іноді й на 6 м. Висока продуктивність в перші роки після посадки. У наступні ж роки надмірне зростання та затінення потребуватимуть додаткової літньої обрізки. Хоча прищеплені саджанці актинідії загальнодоступні, в районах із суворою зимою рекомендується вирощувати актинідію на власному корені. Під час суворої зими в прищеплених саджанцях низькі температури можуть спричинити повне знищення частини рослини над місцем щеплення (стебла), тоді як в актинідії, вирощеної на власному корені, нову рослину можна знову виростити з пагонів. Однак використання щеплених саджанців, як правило, рекомендується через низку переваг: знижена пишність, більша толерантність до різних несприятливих ґрунтових умов (наприклад, занадто багато води), стійкість до шкідників і хвороб, більша фізіологічна толерантність до холоду, досягнення більш високих урожаїв тощо. Рекомендується посадка на високих горбах для зменшення ризику пошкодження гнилями (Phytophtora) Не рекомендується додавати будь-які добрива (включаючи гній) у посадкові ями, оскільки коріння актинідії дуже чутливе до опіків, спричинених добривом. Але після посадки рослини слід ретельно удобрювати. Не можна використовувати концентровані добрива, що містять хлориди, оскільки актинідія надзвичайно чутлива до хлоридів.