Гіацинт належить до сімейства лілійних (Liliaceae), що має довгі та витягнуті листя, темно-зеленого кольору, його квітки розташовані в гроноподібних суцвіттях із понад 20 квітками різного кольору, від білого, світло-блакитного, рожевого, цикламенового, фіолетового до темно-фіолетового, залежно від сортів. Рослина має характерний приємний та інтенсивний запах, а підземний орган Гіацинта — це багаторічна цибулина, яка може, протриматися в садах до двадцяти років. Висота приблизно 30 см Рослину можна використовувати в приміщенні, як зрізані квіти або, як декоративні у висаджуючи в горщики. Гіацинти прикрашають сади навесні своїм прекрасним зовнішнім виглядом та інтенсивним приємним ароматом. Під час їхнього вирощування на клумбах, щоб отримати більшу кольорову гаму квітів, розглядаються комбінації різних сортів, але тоді, важливо звертати увагу на силу росту, щоб уникнути нерівномірного зросту висаджених квітів. Перед посадкою цибулини обов’язково потрібно перевірити її стан, оскільки пошкоджені та м’які цибулини, можуть, бути заражені грибковими захворюваннями або бактеріями. Тому, восени варто висаджувати тільки здорові цибулини на глибину орієнтовно 15 см. При посадці, також потрібно міцніше вдавлювати цибулини в ґрунт з інтервалом 15–20 см. У свою чергу, треба пам’ятати, що посадка Гіацинта проводиться на сонячних місцях у багатих садових ґрунтах. Найпоширенішим захворюванням Гіацинтів є: чорна гниль, відсталість рослини в рості, некроз листя, а серед листків цибулини спостерігаються білі 1,5 см великі кулясті утворення, які згодом темніють — ці захворювання зазвичай викликані грибком — Sclerotinia bulborum. Гіацинти також чутливі й до сірої цвілі Botrytis hyacinthi, яка викликає пожовтіння кінчиків листя, які згодом стають некротичними. Тому, для уникнення таких грибкових захворювань рослину потрібно захищати розчином Превікури.