Спаржу можна вирощувати безпосередньо з насінин або з розсади. Оскільки прямий посів для початківців зазвичай не такий вдалий, краще зупинити свій вибір на розсаді, оскільки майбутні посадки будуть набагато рівномірнішими та якіснішими. Однорічні саджанці спаржі легше висаджувати, ніж дворічні, але останні частіше використовуються, оскільки вони родять раніше. Саджанці висаджують у добре підготовлені канави глибиною 25 см і шириною 30 см. При посадці слід стежити, щоб не пошкодити корінь, оскільки на його верхній частині утворюються бруньки, з яких протягом весни з’являться молоді м’ясисті пагони. Тому при посадці необхідно розкласти корінь на дні канави, на якій є шар гною, а потім закопати. Після посадки рослини треба полити та провести повторну оранку ґрунту. Важливо відзначити, що спаржа не переносить хлору, і для поливу не бажано використовувати водопровідну воду. Садівникам краще обирати природну, джерельну або колодязну воду. У перший рік збору врожаю слід збирати не всі пагони (залишити одну частину), щоб рослина не сильно ослабла. Головне правило полягає в тому, що перші два роки спаржу взагалі не збирають, щоб вона краще вкоренилася і зміцнилась. Це означає, що лише на третій рік після посадки, як правило, в середині квітня, можна планувати урожай, коли пагони виростуть на 10-15 см. Пагони зрізають ножем на 6-8 см нижче поверхні ґрунту. Бажано збирати урожай щодня, щоб не дати пагонам занадто сильно вирости. Перший збір урожаю зазвичай займає місяць, щоб пагони розвивались належним чином і рослина поповнювала свої запаси енергії на наступний рік. Урожаї старше п’яти років можна збирати трохи довше в період з першої половини квітня до середини червня. Літо відведено для підтримки вологості та прополювання. Крім того, у цей період може з’явитись спаржевий жук. Восени видаліть жовті рослини та чагарники та очистить територію. Зима — це час, коли готують нове місце для вирощування спаржі, щоб ґрунт знову добре підготувався. Спаржа буде добре рости з сусід