Ялина звичайна, ялина європейська, смерека поширена в Північній Європі та в горбистих і гірських районах Центральної та Південної Європи. В основному її вирощують для потреб деревообробної промисловості, але все частіше як декоративне дерево у дворах та парках.
Для ялини звичайної підходить свіжий, пухкий, багатий перегноєм і кислий ґрунт. Ялина добре переносить тінь, але не дуже добре розміщення під густою кроною дерев і зниження температури. Не любить низьку відносну вологість. Через неглибоку кореневу систему, яка не має центрального кореня, не варто висаджувати її в посушливих районах і місцях, не захищених від сильних поривів вітру.
У перші роки життя ялина звичайна росте повільно, а після 10 років - щорічний приріст становить 75 см. Пересадити ялину легко навіть дорослим деревам. Вона добре переносить обрізку й утворює щільний живопліт. Обрізку проводять навесні або восени, найчастіше у вересні. Гілки ялини мають шаблеподібну форму. Лист ялини звичайної голкоподібний, рівномірно спірально розподілений, загострений зверху, довжиною до 2,5 см, ромбічного перерізу, темно-зеленого кольору. Голки в основному загострені в усі боки. Листя росте на випнутих листкових рубцях (подушечках).
Ялину звичайну вирощують як декоративне дерево на присадибних ділянках. Слід бути обережним при такому вирощуванні, оскільки ялина звичайна потребує багато місця. Її також можна висаджувати групами для високих живоплотів. Ялину можна використовувати як дерево для утворення затінку. Її також широко використовують для заліснення ділянок із високими значеннями рН ґрунту. Також її висаджують у поєднанні з вічнозеленими листяними породами. Ялину звичайну цінують як резонансну деревину (виготовлення музичних інструментів).
Ялину звичайну найчастіше використовують для прикрашання на Новий рік. Останнім часом усе частіше їх заносять у будинки в горщиках і згодом висаджують у садках чи на подвір’ях.
Пока нет комментариев. Будьте первым!