Чорна редька, більш відома в науковому світі як Raphanus sativus L. var. niger, є гордим членом сімейства капустяних. Редька - це древня овочева культура, що підтверджується зображеннями, знайденими в храмах стародавніх єгиптян. Її цілющі властивості не викликають сумнівів, і навіть древні греки та римляни використовували її для лікування органів дихання та полегшення кашлю. В іншому випадку редька є хорошим джерелом вітаміну С, особливо якщо її вживати в свіжому вигляді. Крім того, вона багата низкою важливих мінералів, таких як калій, кальцій, залізо, фосфор та марганець, тоді як специфічний запах та смак редьки походить від ефірних масел. Однак цікаво, що, незважаючи на чудові смакові та харчові цінності, редька майже не використовується в раціоні. Причину цього, безсумнівно, можна знайти в усталених харчових звичках та браку інформації, оскільки чорна редька є цінним джерелом вітаміну С, так необхідного в зимові місяці. Спосіб виробництва Щоб мати змогу по-справжньому насолодитися пряним смаком чорної редьки, вирощеної на власному городі, взимку, посів слід проводити безпосередньо на грядку в кінці липня-на початку серпня. І ми повинні суворо дбати про строки сівби, адже якщо посіяти озиму чорну редьку занадто рано, може утворитися грубий і несмачний корінь. Посів проводиться на глибину 1-1,5 см, при витраті насіння 4 грами на квадратний метр. Озимі сорти висівають з міжряддям 30-40 см у попередньо підготовлену та удобрену землю (гній не потрібно, тому додається лише NPK 15-15-15 у кількості 50 грамів на квадратний метр). Урожай Ми збираємо озиму редьку до сильних морозів і можемо досягти врожаю 2-2,5 кг з квадратного метра. Чорна редька може довго залишатися в грядці, не втрачаючи свіжості. Таким чином, коріння можна видаляти поступово, при необхідності, безпосередньо перед використанням, зберігаючи таким чином їх цілющі властивості.