Її висаджують на відстані від 2,4 до 3,6 м. Весна – чудовий час для посадки кумквата, оскільки температури придатні для зростання з великою кількістю шансів на дощ і сонце. Кумквату потрібно забезпечувати регулярний полив. Основа не повинна бути занадто вологою. Листя іноді можна обприскувати дрібним туманом, щоб запобігти втраті води. Підживлення слід проводити навесні, а удобрювати цитрусовими видами добрив. До і після підживлення рослину слід поливати, щоб уникнути пошкодження коренів. Вирощування з насіння не є звичною практикою через поганий ріст власного коріння. З цієї причини його вирощують із живців, які щеплені на підщепу з апельсина або грейпфрута. Якщо вирощуються в горщику, ці підщепи повинні мати карликовий тип росту. При вирощуванні в горщику кумкват слід пересаджувати кожні 2-3 роки у більший. Ідеальний час для пересадки - навесні. Ємність повинна мати отвори для кращого дренажу. Паразити, які атакують інші цитрусові види, також атакують кумкват. А в горщиках його може атакувати щитівка. Також можливі хвороби сибірської лимонної парші, плямистості листя та цитрусового антракнозу. Плід кумквату містить вітамін С, флаваноїди, ефірні олії та каротиноїди Перші два роки плоди слід зривати, щоб розвинути сильнішу кореневу систему. Збирають стиглі фрукти разом із кількома листям, щоб зберегти їх якість. Плоди дозрівають з листопада по квітень. Якщо їх не збирають, вони випадають з дерева, але рекомендується їх видалити, щоб уникнути нападу паразитів. Плід кумквату містить вітамін С, флаваноїди, ефірні олії та каротиноїди. Завдяки такому хімічному складу кумкват має протимікробну та антиоксидантну активність. У традиційній китайській медицині його використовують для лікування грипу та кашлю. Як і інші цитрусові, з кумквату можна робити цукати, маринувати його та готувати в якості мармеладу, додавати до фруктових салатів. Кумквати можна використовувати для виготовлення лікерів та начинок для десертів.