Родючість ґрунту - це його здатність забезпечити рослину всіма необхідними поживними речовинами, водою, повітрям і теплом для росту та розвитку. Родючість ґрунту можна визначити як загальну кількість біогенних елементів, що містяться в ньому і забезпечують безперешкодний ріст і розвиток рослин. Це найлегше зробити за кількістю органічної речовини, яку рослини можуть синтезувати протягом своєї вегетації. Кількість органічної речовини залежить від біологічних, кліматичних і ґрунтових факторів, тому загальну родючість важко точно визначити. Родючий ґрунт зазвичай має нейтральну реакцію, хороші фізико-хімічні властивості та не містить шкідливих речовин. Рослини повинні мати у своєму розпорядженні під час росту: макроелементи (азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо); мікроелементи (бор, марганець, цинк, мідь, молібден, хлор і нікель); корисні елементи (кобальт, натрій, кремній, алюміній, селен, ванадій, лантан). У межах групи макроелементів виділяють органогенні елементи (вуглець, кисень та водень), які становлять 90% живої речовини ґрунту. Корисні елементи в оптимальних умовах росту рослин не виконують фізіологічної ролі, але мають сприятливий ефект, якщо умови вирощування погіршуються. Як зберегти або підвищити родючість ґрунту? Підтримувати природну родючість ґрунту можна шляхом внесення добрив, сівозміни, відповідного обробітку, оранки рослинних решток, сидератів, заходів відновлення ґрунту, таких як кальцифікація.