Золотиста картопляна цистоутворююча нематода (лат. Globodera rostochiensis) була завезена до України ще в 1960-х роках. Цисти, помічені на корені зараженої картоплі, є дорослими самками, які містять яйця. У цисті може бути 200-1000 яєць. Картопляна цистоутворююча нематода має 1 покоління на рік. Яйця виходять з цисти в ґрунт і проникають у корінь картоплі, де продовжується їх розвиток. Самці залишаються червоподібними, а самки потовщуються, пробивають клітини кореневого епідермісу, прикріплюються до кореня ротовою структурою і тоді циста біла, а зріла набуває згодом золотисто-жовтого кольору. Після вегетації картоплі цисти залишаються в ґрунті, де їх життєздатність може зберігатися близько 20 років. Протягом вегетації пошкодження відбуваються взимку: рослини відстають у рості, стають блідого кольору, пізніше цвітуть, а при більш сильній інфекції з’являються залисини. Оскільки спочатку зараження важко виявити, слід дотримуватися профілактичних заходів, щоб зменшити поширення цієї нематоди. Не можна брати бульби з заражених територій для подальшої посадки, ґрунт або гній переносити на інші ділянки, необхідно мити та дезінфікувати машини та інструменти після роботи на уражених ділянках. Принаймні трирічний сівозміна, посів стійких сортів картоплі, а також посів ранньої картоплі є частиною комплексного захисту. Хімічні заходи - застосування нематоцидів (фумігантів або системних препаратів). Для боротьби з картопляною нематодою існує препарат на основі фостіазату, який потрібно вносити в ґрунт на глибину 10-15 см, і який може використовуватися на одній поверхні раз на чотири роки.