Топінамбур, або земляна груша (Helianthus tuberosus L.), походить із Центральної Америки, і вже в доколумбові часи він був поширений по всьому континенту, де корінне населення використовувало його бульби як корм взимку. Залежно від сорту бульби можуть бути круглими, овальними або веретеноподібними. Це багаторічна рослина, але вирощується як однорічна культура. Стебло та листя — це якісний корм. Рослину можна косити 2-3 рази, сушити або використовувати для силосування. Бульби також можна використовувати для корму тваринам, для виробництва алкоголю (для спиртних напоїв та як відновлюване джерело енергії), для споживання у свіжому або вареному вигляді та як сировину для різних дієтичних продуктів (топінамбур може повністю замінити картоплю). Морфологічні властивості топінамбуру У нього глибокий і розгалужений корінь, а на підземному стеблі, підщепі, він створює бульбові потовщення. М’якоть бульби біла, жовта або рожева. Висота стебла 1,5-3,5 м, а біля основи 3-5 см у діаметрі. З однієї бульби розвивається одне стебло або кілька. Листя серцеподібні, овальні або ланцетні, грубі та волохаті. На верхівці стебла або гілки розвивається схоже на соняшник суцвіття з жовтими та коричневими трубчастими квітками в середині суцвіття. Агроекологічні умови вирощування топінамбуру Температура Мінімальна температура для росту — 5 °С, а якщо рослина молода, то може переносити -5 °С. Оптимальна температура зростання — 15-20 °C. Бульби в ґрунті можуть перезимувати при температурі від -30 до -40 °С. Світло Топінамбур — рослина короткого світлового дня і цвіте лише тоді, коли день коротший ніж 12 годин (у жовтні), а сорти з довшим терміном вегетації взагалі не цвітуть. Вода У разі хорошого водопостачання рослина створює велику надземну та підземну масу. В умовах літньої посухи настає стан застою, але після перших дощів знову інтенсивно починає рости. Земля Найбільш підходять для вирощування топінамбуру легкі ґрунти з рН 6-7,5.