Розмарин - це вічнозелена рослина, яка виростає до 2 м у висоту, хоча в сприятливих умовах може бути й вищою. Має зеленувате, пряме, довжиною близько 2 см, жолобкувате листя, що нагадує голки, та світло-блакитні квіти.

Рослина в теплих південних районах цвіте постійно, буквально з січня по грудень, а в більш прохолодних регіонах - з березня по жовтень. Для лікарського використання листя розмарину збирають із червня по серпень. Сушать у затіненому місці з великою кількістю протягів. Висушене листя потрібно зберігати в картонних коробках, адже якщо на листя потрапить волога, воно втратить лікувальні властивості.

До речі, розмарин використовується як лікарська рослина та завдяки своєму сильному запаху та смаку як харчова пряність.

Розмарин містить флавоноїди, що стимулюють кровообіг, зміцнюють капіляри та покращують кровотік у венах, що пояснює традиційне використання розмарину для поліпшення пам’яті та концентрації, проти головних болів та стимулювання росту волосся.

Розмарин заспокійливо впливає на травлення, тому його призначають при розладах кишківника, таких як порушення травлення, спазми шлунка, здуття живота і запор. Дослідження показали, що екстракт розмарину посилює відтік жовчі, що важливо при перетравленні жирів. Інше дослідження, показало, що ця рослина є діуретиком і позбавляє печінку від токсичних речовин.

Розмарин - ефективний протизапальний засіб. Він має антибактеріальну дію та благотворно впливає на відхаркування, тому може застосовуватися при лікуванні інфекцій бронхів, вух, носа та горла.

Крім того, рослина є ефективним загальнозміцнюючим засобом для загальної втоми. Для зовнішнього застосування олія розмарину розбавляється нейтральною олією, такою як соняшникова олія, і використовується для втирання при болях у м’язах, ішіасі та ревматичному болі та запаленні. Пари, додані у воду для ванни, допомагають зняти ревматизм. Екстракт розмарину стимулює кровообіг на шкірі голови і наноситься на шкіру голови як засіб запобігання передчасному облисінню. Він