Араукарія чилійська (Araucaria araucana) — вид вічнозеленого дерева з родини араукарієвих. Рід араукарії включає 18 видів, поширених у Південній Америці, Південно-Східній Азії, Австралії та на островах Тихого океану (Норфолк). Вперше був названий чилійським натуралістом Моліною в 1782 році як вид Pinus araucana, тоді як остаточну назву дав К. Кох, класифікуючи його до роду Araucaria. Природним середовищем існування араукарії, або, як її ще називають, чилійської сосни, є Анди в Чилі та на півдні Аргентини на висоті понад 1000 метрів у районах із великим снігом шаром у зимові місяці. Для представників племені мапуче («жителі краю»), яке є одним із найсильніших і найчисленніших чилійських племен, араукарія була священним деревом. Морфологічні та біологічні властивості араукарії Дерево араукарії може виростати у висоту до 40 м, стовбур у діаметрі може досягати 2 м. Араукарія має симетрично і густо розташовані гілки, що ростуть від рівня землі. Поки дерево араукарії молоде, воно зберігає належний пірамідальний або конічний габітус. З віком набуває форми парасольки або купола, втрачаючи свої старі гілки від основи до верху. Тверде і щільне листя, розташоване як черепиця, покриває гілки. Листки мають гострий край і колючий кінчик і становлять у довжину 3-4 см. Тривалість життя листя араукарії — 10-20 років, тоді як, наприклад, у ялини — 5-6 років, а у сосни — лише 2 роки. Араукарія — дводомний вид із чоловічими та жіночими шишками на одному дереві, однодомні екземпляри дуже рідкісні. Чоловічі шишки витягнуті, спочатку 4 см завдовжки, а пізніше, перед запиленням — 8-12 см і 5-6 см завширшки. Запилення здійснюється вітром. Жіночі родючі шишки дозрівають восени, приблизно через 18 місяців після запилення, мають сферичну форму і діаметр 12-20 см. Вони містять близько 200 насінин. Насіння, яке є їстівним (тубільці споживають його у смаженому вигляді), має форму лісового горіха завдовжки 3-4 см і поширюється галками, сойками та білками.