Ярий ріпак пошкоджується комахами. І насамперед це стосується малих (Ceuthorhynchus pallidactylus) та великих ( Ceuthorynchus napi) прихованохоботників ріпаку. Поява цих двох видів зазвичай не збігається з відповідною фенофазою ярого ріпаку, тому вони рідко становлять небезпеку у виробництві. З іншого боку, прихованохоботники на ріпаку навесні часом з'являються інтенсивніше, ніж восени. Тому протягом періоду проростання ділянки слід регулярно відвідувати, щоб мати можливість вчасно реагувати, якщо в цьому є потреба. Економічним порогом шкідливості вважається пошкодження 5-10 % поверхні листя у фенофазах до появи трьох пар листя. Прихованохоботників, як і інших шкідників ріпаку, слід контролювати, коли їх кількість перевищує економічний поріг шкідливості, застосовуючи інсектициди для певної мети. Квіткоїд ріпаковий (Meligethes aeneus) - це найбільш економічно значущий шкідник олійного ріпаку взимку та навесні. Боротьба з ним часто утруднена і супроводжується численними скаргами пасічників. Цю шкідливу комаху потрібно контролювати, коли її середня кількість становить від однієї до трьох особин на центральне суцвіття, залежно від фенофази. Присутність перших особин часто реєструється вже в лютому. Урожай ріпаку починає осідати у фенофазі появи бруньок, що має місце у озимого ріпаку у другій половині березня, а у ярого дещо пізніше. Квіткоїд ріпаковий активний до травня. Після посадки на ріпак він починає харчуватися пилком, пошкоджуючи бруньки. З фенофазою цвітіння ріпаку квіткоїд втрачає потребу в його придушенні. Саме тоді починають вилітати бджоли. Захист ярого ріпаку від комах часто є трудомістким, однак при регулярному огляді ділянок та застосуванні всіх агротехнічних заходів, які дозволяють рослинам оптимально рости, це не повинно бути проблемою.