Зрошування посівів люцерни важливо з кількох причин. Її вирощують на обмежених площах, прив’язаних до тваринницьких ферм або переробних підприємств, тому варіювання врожаю має бути щонайменшим. Урожайність повинна бути на високому та стабільному рівні не лише для достатнього харчування худоби або постійної роботи переробних підприємств, а й для досягнення високих економічних результатів інвестицій у будівництво зрошувальних систем. Для отримання великої кількості біомаси люцерна вимагає і споживає велику кількість води, яку не забезпечують природні опади. Зрошування також має особливе значення у виробництві насіння люцерни. Зрошування люцерни Люцерна порівняно з іншими рослинами має дуже високі потреби у воді. Коефіцієнт транспірації становить 600-900 мм заввишки, оскільки люцерна має тривалий період вегетації й інтенсивно створює вегетативну масу після кожного скошування, доки для цього існують умови. Це багаторічна рослина, вона відрізняється від однорічних культур тим, що не має вираженого критичного періоду для води, але постійно дуже активна, вимагає постійної оптимальної вологості ґрунту та витрати води залежно від фази росту й енергетичних можливостей середовища. В умовах оптимального водопостачання досягаються високі та стабільні врожаї. У перший рік вегетації під час весняного посіву молода люцерна споживає значно менше води, що є нормальним явищем, оскільки дає три смуги і досягає нижчих врожаїв. У наступні три роки випаровування люцерни буде вищим завдяки значно більшій площі листя, більшій кількості живців і вищим врожаям. В окремі роки різниця у загальному споживанні води в умовах зрошування та без нього не є великою, оскільки люцерна добре використовує запаси води з ґрунту, накопиченого до вегетації. Загальні потреби у воді в перший рік становлять 545-585 мм, тоді як у наступні роки - 670-730 мм.