Більшість північноамериканських племен індіанців використовували цю рослину для боротьби зі зміїними укусами, лихоманкою, лікуванням ранок, які не проходять, опіків, набряклості лімфатичних вузлів та укусів комах.

Традиційно використовується для лікування респіраторних інфекцій, таких як застуда та бронхіт, та таких симптомів, як кашель та лихоманка, для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, запалення ротової порожнини та глотки, для підвищення імунітету та лікування ран та опіків. Це зменшує інтенсивність та тривалість застуди та грипу та допомагає організму боротися з повторними інфекціями, особливо дихальної системи, середнього вуха, сечовивідних шляхів та вагінальних інфекцій, спричинених Candida. Ехінацея має антибіотичну дію проти бактерій виду Streptococcus та Staphyloccocus aureus. Знімає втому і головний біль. Застосовується зовнішньо для лікування ран, які важко загоюються, та запальних станів, які проявляються виразками. Як мазь застосовується при розриві зв’язок.

Тривалість лікувального ефекту від ехінацеї вузьколистої відносно коротка, тому найкраще приймати її через дві-три години після появи симптомів, а потім тричі на день, щоб забезпечити повне одужання та оптимальну імунну функцію. Залежно від характеру нездужання, ехінацею вузьколисту приймають протягом двох, трьох або восьми тижнів, після чого необхідно зробити місячну перерву. Інформація про вплив на людей, хворих на СНІД, суперечлива, тому використовувати ехінацею не рекомендують, дехто вважає, що не добре додатково стимулювати і без того порушену імунну систему. На сьогодні жодне наукове дослідження не підтвердило шкідливості ехінацеї вузьколистої для людей, хворих на СНІД. Деякі не рекомендують його людям з аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит або вовчак та хронічними інфекціями, такими як туберкульоз та лейкемія.