Полин дико росте в помірному кліматі Європи, Азії та Північної Америки. Він росте уздовж доріг, переважно в сонячних та занедбаних місцях, у прибережних районах, на схилах і в степах, але все частіше висаджується та вирощується в садах та на плантаціях. Для вирощування цієї рослини рекомендується вибирати теплі і сонячні місця, захищені від вітру. Найкращі результати досягаються на добре дренованих ґрунтах. Вирощувати полин рекомендується на одній і тій же площі від 4 до 6 років. Його розмножують прямим посівом насіння ранньої весни, на відстані між рядами 40 до 50 см і відстанню між рослинами - 5 до 30 см, і вимагає від 3 до 4 кг насіння на гектар. Насіння полину дуже дрібні і їх висівають навесні, поміщаючи в компостні горщики. Тільки коли розсада досить міцна, її переносять у відкрите поле. Догляд у процесі вирощування передбачає підживлення, окопування та обов’язковий захист від хвороб та шкідників. Через гіркий смак та інтенсивний запах, як правило, немає великих проблем з комахами, що полегшує вирощування цього виду рослин. Восени слід звертати увагу на висоту рослини. Рекомендується вкорочувати до 15 см від землі. Хоча ця рослина і не вимоглива до вирощування, коли температура опускається нижче -5 ° C, полин необхідно захищати соломою. Перший урожай полину проводять у другий рік вирощування, враховуючи, що в перший рік рослина не цвіте. Після збору врожаю зелені частини рослини висушують (при температурі до 40 ° C), а ефірну олію отримують дистиляцією тих самих частин. Найкращими листям для сушіння будуть ті, які збирають протягом літніх місяців (протягом липня та серпня, поки квітка ще не повністю цвіте). Чиста полинова олія є сильною отрутою, хоча при правильному дозуванні не існує небезпеки отруєння. Якщо не брати до уваги правила споживання та приймати дозу, вищу за встановлену, це може спричинити пошкодження нервової та м’язової системи та навіть деякі психічні розлади.