Якон (Smallanthus sonchifolius) - трав'яниста багаторічна рослина, що виростає до 1,5-2,5 м заввишки. Плід - бульба з приємним солодкуватим смаком, яку споживають у сирому вигляді. Родом рослина із Південної Америки, тому їм підходять різні типи ґрунтів. Але рослина чутлива до морозу. З 1985 року рослина поширилася в Нову Зеландію, Японію та Европу. Сорти відрізняються кольором шкірки і м’якоті бульб. Колір м’якоті варіює від кремового, яскраво-помаранчевого до червоно-фіолетового. Якон висаджують із листопада по січень у теплицях, що опалюються, щоб рослини, висаджені в травні, могли досягти технологічної зрілості, яка займає 9 місяців. Однак на островах (Нова Зеландія, Японія), де можливе зрошування, а морози малоймовірні, якон можна сіяти в будь-який час року, забезпечуючи цілорічне постачання свіжих коренів. Якон найкраще родить на ґрунтах з високим вмістом органічних речовин і від нейтрального до слабокислого рН. Відстань між рослинами повинна становити 0,6-1,0 м у межах ряду та 0,8-1,0 м - між рядами. Потреби у воді відносно високі (> 800 мм), і дефіцит води може мати значний негативний вплив на врожайність. Через тиждень після збору врожай може зменшитися на 30-40%, тому бульби слід зберігати в холодильнику, щоб запобігти гниттю. Користь для здоров’я Важливо зазначити, що більшість коренеплодів зберігають вуглеводи у формі крохмалю, а якон - у формі інуліну, який має низьку калорійність. Через те що олігофруктоза має калорійність 1,5 ккал/г і не підвищує рівень глюкози в крові, якон можна вживати хворим на діабет та людям з ожирінням. Якон має пробіотичні властивості: сприяє відновленню мікрофлори кишечнику, стимулюючи розвиток біфідобактерій та Bacillus subtilis у товстій кишці, а також містить розчинну клітковину, що запобігає закрепам. Більше того, дослідження показують, що олігофруктоза стимулює всмоктування кальцію, знижує рівень холестерину, зміцнює імунну систему та зменшує ракові ураження товстої кишки.