У випадках, коли озима бджола гине, за деякими спостереженнями, до 70% варроа повертається і передається живим бджолам. Якщо це тимчасово неможливо, і якщо поруч немає живих бджіл, варроа може жити, харчуючись мертвою бджолою, залежно від умов до 50 годин. За цей час він буде використовувати кожну можливість перебратися до якоїсь бджоли поблизу. У озимих бджіл варроа розташована на частині потилиці між третім і четвертим кільцем. Оскільки варроа досить стійки до деяких пестицидів, які часто використовуються для боротьби з цим кліщем в межах бджолиної громади, часто буває, що бджоли вступають в зимування з високим відсотком варроа. Такі бджоли можуть пережити зимування, але вони не зможуть розвиватися, як інші громади. "Святий Грааль" сьогоднішнього бджільництва, - це розведення бджіл, які можуть самостійно боротися з варроа. Хоча деякі запевняють, що в сучасних умовах це неможливо, популяції бджіл, стійких до варроа, існують, і в певних умовах можна отримати бджіл, що не містять варроа.