В першу чергу використовуються ягоди. Також використовують кору, хвою, кінчики гілок, деревину та навіть коріння. Плоди сушать на повітрі, в тіні або при температурі до 30 ° С. Сушити слід лише стиглі плоди коричневого або фіолетово-чорного кольору. Сухі шишкоягоди зберігають у дерев’яній або скляній добре закритій тарі. За допомогою перегонки плодів можна отримати ефірну олію. Також олію можна отримати сухою перегонкою деревини. Олія має антисептичну дію і розчиняє жири, а при запаленні шкіри вона значною мірою проникає в організм, що корисно при запаленні суглобів. Як антибактеріальний засіб препарати з ялівцю важливі для лікування легеневих захворювань. Усувають відкладення сечі в організмі, рекомендується проти набряків та хронічного катару сечового міхура. Також було помічено вплив на різні нервові розлади та захворювання, які виникають як наслідок. Ялівець ефективний при поганому обміні речовин і надзвичайно загоює при всіх захворюваннях шлунку та кишківника. Ялівцевий сироп дуже добре діє при дитячому туберкульозі легенів. Надає бактерицидну дію, покращує обмін речовин, виводить токсичні речовини, підвищує захисні сили організму. Сік із шишок або чай благотворно впливає на діабет, порушення травлення, захворювання органів дихання тощо. Жування плодів ялівцю - найкращий засіб проти будь-якої інфекції. Слід бути обережними при застосуванні, щоб не було передозування, оскільки ялівець містить токсичні речовини. Вживання ягід виявилось суперечливим при лікуванні нирок, може викликати отруєння та посилення запальних процесів. Ялівець жодним чином не рекомендують застосовувати при нападах виразкової хвороби, тяжких гастритах та колітах та накопиченні води в організмі. Його не слід застосовувати вагітним жінкам, дітям до трьох років, а людям старше 55 років слід застосовувати його з обережністю. Попередня консультація лікаря необхідна для запобігання алергічних реакцій та загострення захворювання.